Депортація у цифрах

Значне число спецпоселенців загинуло в 1944-45 рр. від голоду і хвороб, через відсутність нормальних умов життя

вiд 15 до 25%


переселенців – за оцінками радянських офіційних джерел

до 46%


переселенців – за оцінками активістів кримськотатарського національного руху

Після депортації кримських татар було прийнято рішення про перейменування 911 населених пунктів, що носили раніше кримськотатарські назви

Крім непоправних людських втрат, кримським татарам було завдано матеріальний збиток

ВIДIБРАНО:

25561

15000

18736

15740

40000

95000

31400

будинків надвірних будівель присадибних ділянок голів худоби сільгосппродукції (ц) вина (л) сухих фруктів (кг)

43207

554000

110000

130000

1500

43207

742020

овчин (шт.) вовни (кг) плодових дерев чагарників винограду посівів (га) сельхозінвернтарю (од.) предметів домашнього побуту

ПОВЕРНУТО:

0

Великої шкоди завдано установам культури і громадським організаціям, а саме ліквідовано:

112

640

221

200

360

30

60

особистих бібліотек бібліотек початкових шкіл бібліотека середніх шкіл колгоспних бібліотек хат-читанок районних бібліотек міських бібліотек

640

221

221

кримськотатарських шкіл середня школа клубу

По суті була ліквідована вся система вищої, середньої та спеціальної освіти кримськотатарською мовою

У червні 1945 року з’ясувалося, що на Арабатській стрілці залишилася кримськотатарське село, жителів якого «забули» виселити.

Побоюючись невдоволення з боку вищого керівництва СРСР, місцеві чиновники повантажили всіх жителів на баржу.

Коли баржа досягла середини Азовського моря, її затопили.

Офіційних підтверджень цій події немає.

Про «Арабатську таємницю» заговорили тільки в середині 90-х рр., коли в газеті «Вечірня Ка-зань» було опубліковано лист ветерана ВВВ, який розповів про ті події.

Крім того, до журналістів зверталися кримські татари з проханням розшукати своїх родичів, які до депортації проживали на Арабатській стрілці. Але вони так і не були знайдені.

На відміну від більшості інших депортованих народів, які повернулися на Батьківщину в кінці 50-х рр., Кримські татари були позбавлені цього права фактично на півстоліття – до 90-х рр.

За матеріалами Інтернет-порталу crimeantatars.club